Без легального ринку — розвитку не буде

Середа, 27 Лют 2019

Без легального ринку — розвитку не буде

Без легального ринку — розвитку не буде

В Україні набрала обертів незаконна торгівля нафтопродуктами. Експерти паливного ринку забили на сполох через швидкий ріст кількості нелегальних АЗС.

Крім того, що через їхню діяльність до бюджету не надходять мільярди гривень, створюється недобросовісна конкуренція, вони ще й становлять реальну загрозу безпеці розташованих поруч будівель, персоналу і клієнтів. У грудні 2018 року між Нафтогазовою Асоціацією України та ДФС був підписаний меморандум про координацію зусиль та співпрацю, спрямовану на боротьбу з нелегальним сектором на нафтогазовому ринку. Детальніше про це — в інтерв’ю з Нелею ПРИВАЛОВОЮ, президентом «Нафтогазової Асоціації України»

За вашими оцінками, яка кількість нелегальних АЗС наявна в Україні? Про які суми втрат бюджету через несплачені податки за 2018 рік йдеться?

Наприкінці минулого року Нафтогазова Асоціація України створила інтерактивну мапу нелегальних АЗС в Україні. Це публічний інформаційний ресурс, сформований за європейською моделлю. Він розміщений у відкритому доступі за адресою https://perevirazs.info/ . Щоб привернути увагу суспільства та органів влади до катастрофічних обсягів нелегальної торгівлі у країні, ми презентували його спільно з Державною фіскальною службою, закликавши громадськість та ЗМІ долучитись до наповнення мапи. За допомогою цього ресурсу вже виявлено 1 218 нелегальних об’єктів з продажу пального, з них до сьогодні працює 951 об’єкт, а 267 вже перестали функціонувати. Дані про такі місця були отримані від небайдужих громадян, які стурбовані розташуванням сумнівних АЗС, а також від ініціативних груп. Наприкінці минулого року ринок відчув збільшення кількості перевірок АЗС, перевіряють і АЗС компаній — учасників Асоціації. Ми вітаємо такі дії контролюючих органів, проте закликаємо проводити ці заходи в межах законодавства.

За експертними оцінками фахівців нафтогазового ринку у країні з грубим порушенням чинного законодавства працює приблизно 1500 заправних станцій. Втрати державного і місцевих бюджетів у 2018 р. від їхньої діяльності становили близько 10 млрд грн. Це суттєва сума, яка могла б бути спрямована на розвиток регіонів, покращення інфраструктури, будівництво дитячих садочків, шкіл тощо.

За якими характерними ознаками визначається нелегальна АЗС та чим вони небезпечні?

Звісно, комплексні перевірки об’єктів з продажу пального можуть проводити лише контролюючі органи в межах своїх повноважень. Але визначити нелегальну АЗС нескладно і пересічному громадянину. Тривожним сигналом, зокрема, є продаж пального без видачі фіскального чека або якщо у фіскальному чеку написано, що каса працює в тестовому режимі. Також недопустима відсутність куточка споживача, в якому має бути інформація про суб’єкта господарювання, ціну на пальне, якість пального. Крім того, насторожити клієнтів повинно недотримання елементарних правил безпеки: відсутність засобів пожежогасіння, розташування впритул до житлових чи адміністративних будівель.

Якої мети хоче досягнути Асоціація в рамках проекту «Карта нелегальних АЗС» та чи є вже перші результати від його впровадження?

Засилля нелегальної торгівлі на нафтогазовому ринку протягом останніх років набуло серйозних критичних масштабів. Це нас мотивувало вивчити європейський досвід боротьби з нелегальним сегментом на ринку нафтопродуктів та ініціювати впровадження найкращих практик з урахуванням нашої специфіки.

Так, за прикладом Литви, ми створили інтерактивний ресурс perevirAZS.info — це карта виявлення і нанесення на неї об’єктів роздрібної торгівлі пальним, які не відповідають нормам чинного законодавства. Мета цієї карти — показати той критично великий масштаб нелегальної торгівлі пальним у розрізі регіонів і конкретних адрес, відслідковувати її динаміку, перевіряти інформацію, яка подається в ЗМІ, і залучити якнайширше коло громадськості до боротьби з цим негативним явищем. Асоціація закликала і громадян, і журналістів не бути байдужими, у разі виявлення нелегальних АЗС звертатися до ресурсу perevirAZS.info та інформувати органи влади й суспільство про те, що на місцях відбувається з торгівлею нафтопродуктами. Слід зазначити, що при потраплянні інформації до ресурсу, ідентифікація того, хто вносить дані, не проводиться.

Уся інформація про виявлені місця незаконної торгівлі нафтопродуктами перед тим, як зазначатися на карті, проходить додаткову перевірку.

Крім карти, ресурс також містить інформацію про те, яким нормам чинного законодавства повинна відповідати АЗС, яка працює легально. Це перелік дозвільних документів, вимог будівельних норм та правила безпеки. Для правоохоронних і контролюючих органів це наче підказка-нагадування. Також для громадян, які користуються послугами АЗС, наведено ознаки, за якими можна відрізнити АЗС, що працює легально, від нелегальної.

Як місцева влада має реагувати на наявність нелегальних АЗС на своїй території?

Органи місцевого самоврядування мають бути найбільше зацікавлені в тому, щоб на території їхніх громад усі заправні станції працювали легально. Адже вони сплачують податки як у державний, так і в місцевий бюджети. Надходження частини коштів до бюджетів цих територіальних громад означає, що керівництво територіальних громад матиме більше можливостей створювати комфортні умови своїм мешканцям, розвивати інфраструктуру, будувати школи, лікарні тощо. Вважаю, що органи місцевого самоврядування мають бути драйверами у процесі легалізації роботи АЗС, ініціювати створення робочих груп з правоохоронними та контролюючими органами для боротьби з нелегальним сегментом ринку.

Нелегальні АЗС також створюють несправедливу конкуренцію для компаній, які працюють у рамках чинного законодавства. Де та критична межа, після якої сумлінні компанії можуть перейти у тіньовий сектор?

Нафтогазова Асоціація України включає 13 великих компаній, які є вітчизняним, іноземним, приватним та державним капіталом, вкладеним у цей бізнес. Це компанії видобувні, переробні, оптового та роздрібного продажу нафтопродуктів. Усі вони вклали великі інвестиції у створення свого бізнесу за найкращими європейськими зразками та згідно з усіма вимогами законодавства. Ці компанії, зокрема, забезпечують 50 тис. робочих місць і сплатили за 2018 р. приблизно 35 млрд грн податків у державний та місцевий бюджети. А тому говорити про їхній перехід у «тінь» — недоцільно, вони, навпаки, зацікавлені у легалізації того сегмента ринку, який працює поза межами законодавства. Адже це забезпечить належні умови для доброчесної конкуренції на ринку.

Який міжнародний досвід витіснення тіньового сегмента з ринку нафтопродуктів?

Нафтогазова Асоціація Україні входить до складу Європейської асоціації Fuels Europe. Дослідження європейського досвіду свідчить про те, що країни ЄС з метою витіснення нелегального сегмента ринку йшли шляхом запровадження ефективних регуляцій, як, наприклад: введення ліцензування, автоматичний контроль за обігом пального, фінансові гарантії для учасників ринку, співпраця суспільства з органами влади, організаціями та активістами.

Україна йде схожим шляхом із врахуванням нашої вітчизняної специфіки. Ми також ініціювали запровадження ефективних регуляцій, спрямованих на викорінення нелегального сегмента ринку. Левова частина таких регуляцій міститься у прийнятому наприкінці минулого року законі № 2628 і передбачає комплексні системні зміни в ПКУ. Йдеться, зокрема, про впровадження з 1 липня 2019 р. ліцензування для всіх учасників нафтогазового ринку і абсолютно нової системи автоматизованого контролю за фактичним обігом пального на всіх акцизних складах. Також передбачена модернізація наявної системи електронного адміністрування реалізації пального, яка потребує удосконалення. Для запровадження цих змін Асоціація спільно з МФУ, ДФС та Мінпаливенерго працює над розробкою низки підзаконних актів. Йдеться також і про організацію процесу співпраці влади, суспільства, бізнесу через обмін інформацією за допомогою інтерактивного ресурсу perevirAZS.info.

Ці зміни спрямовані на те, щоб забезпечити прозорість ринку. Поясню на окремих прикладах детальніше. Скажімо, для отримання ліцензії вимоги побудовані таким чином, що процес є досить простим, а плата зовсім невелика, і на вартість нафтопродуктів практично не впливає. Наприклад, плата за ліцензію на рік для виробників та зберігачів становить 780 грн, для заправних станцій — 2 тис. грн, нафтобаз — 5 тис. грн, на оптову торгівлю без нафтобаз — 10 тис. грн. Але для того, щоб отримати ліцензію, необхідно надати основні дозвільні документи, які повинен мати об’єкт, що працює легально. Крім того, на сайті ДФС у відкритому доступі буде розміщений реєстр ліцензіатів. Якщо компанії не буде в цьому реєстрі, тобто вона здійснюватиме діяльність без ліцензії, їй загрожуватимуть чималі штрафи: 1 млн грн для виробників, 500 тис. грн — для нафтобаз, 250 тис. грн — для АЗС. Такі розміри штрафів мають діяти як превентивний захід, щоб мотивувати за перше півріччя 2019 р. привести до ладу всі документи і працювати в легальному полі.

Розмову вела

Марія ДАНЮК

За матеріалами Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах

додайте свій коментар