За крок до перемоги: чи зможе український паливній ринок нарешті вийти з тіні?

Понеділок, 27 Тра 2019

За крок до перемоги: чи зможе український паливній ринок нарешті вийти з тіні?

За крок до перемоги: чи зможе український паливній ринок нарешті вийти з тіні?

Лишився один місяць до запровадження ліцензування на паливному ринку, модернізованої СЕАРП, системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на акцизних складах за допомогою витратомірів та рівнемірів, передбачених Законом № 2628 від 23.11.2018 року.

Ці комплексні зміни забезпечать глобальне очищення паливного ринку від критично великих обсягів нелегального сегменту.

Проте, по мірі наближення до 1 липня 2019 (дати запуску цих змін), Нафтогазова Асоціація України (НАУ) все частіше спостерігає спроби «нелегалів» маніпулятивними фейковими приводами дискредитувати або зірвати ці критично необхідні для виживання легального ринку реформи.

Для того, щоб суспільство та органи влади дали об’єктивну оцінку ситуації на нафтогазовому ринку та необхідності термінового рятування ситуації за допомогою реформ у адмініструванні обігу пального, президент НАУ Привалова Неля нагадала в ретроспективі історію розвитку нелегального бізнесу та запроваджень законодавчих механізмів по боротьбі з цим ганебним явищем.

До 2015 року в країні в масштабних обсягах існували схеми незаконного бюджетного відшкодування ПДВ, коли з бюджету відшкодовували кошти, які ніколи в бюджет не сплачувалися, оскільки у нелегального бізнесу усіх галузей економіки існувала можливість «малювати» собі ПДВ лише на папері без сплати коштів. Це явище набуло для економіки країни критичних обсягів. Для подолання цієї кризової ситуації у 2015 році була введена система електронного адміністрування ПДВ, яка унеможливила відшкодування з бюджету ПДВ без попередньої сплати податку до бюджету, прибрала корупційну складову з процесу бюджетного відшкодування законного ПДВ.

Поряд з такими проблемами з ПДВ, в країні на нафтогазовому ринку набули масштабних обертів схеми несплати акцизного податку, за якими нафтопродукти змішувалися з присадками, які не обкладалися акцизним податком, начебто для покращення якості пального. Обсяг таких присадок сягав до 50%, з яких не сплачувався акциз. Такими схемами користувалися недобросовісні гравці ринку, які недоплачували податки та не турбувалися якістю пального для споживачів. Для вирішення цієї проблеми у 2016 році була запроваджена система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП), яка контролює сплату акцизного податку з усіх обсягів пального від імпортера або виробника до кінцевого споживача на всіх ланцюгах постачань.

Варто згадати, що у 2015 році був введений так званий «роздрібний акциз» з нафтопродуктів, проадмініструвати з боку контролюючих органів сплату якого усіма роздрібними продавцями пального було неможливо. Тому цей податок сплачували лише легальні гравці ринку. У 2017 році цей податок був перенесений до акцизу, що сплачується при імпорті або виробництві пального. Проте, існування «роздрібного акцизу» протягом 2-х років надало величезний поштовх до розвитку нелегального ринку роздрібних продажів нафтопродуктів в країні.

Так, за експертними оцінками в Україні не менше 1500 АЗС працюють нелегально. Обсяг продажів пального через такі заправки становить близько 40000 тис. тон на місяць. Тіньовий ринок, зокрема в сегменті ДТ, становить 20%, а скраплений газ — 30-50% в залежності від регіону. Втрати державного та місцевих бюджетів у 2018 склали близько 10 млрд. грн. Незаконні пункти продажу розміщуються і експлуатуються без належної реєстрації землекористування, без дозволу на роботу об’єктів підвищеної небезпеки, продають пальне без використання РРО, використовують працю громадян без оформлення трудових відносин та спотворюють справедливу конкуренцію на ринку. Нелегальна торгівля акумулює величезні обсяги необлікованих готівкових коштів, частина яких використовується для корупційних механізмів її «кришування».

Таких, як в Україні, критичних обсягів нелегального обігу нафтопродуктів не існує в жодній європейській країні та в жодній із сусідніх країн.

Наявність великої кількості нелегальних пунктів роздрібного продажу необлікованих нафтопродуктів стала основною складовою масштабних схем ухилення від сплати податків підприємствами усіх галузей економіки в Україні. Нафтопродукти дуже зручний товар для будь-якої галузі, який можна списувати на витрати «на паперах», завдяки чому не сплачувати ПДВ та податок на прибуток. На паперах паливо «продається» підприємствам усіх галузей економіки як кінцевим споживачам, а фактично воно продається на нелегальних нафтобазах та заправках без РРО.

Головними факторами існування такої критичної ситуації на ринку палива стали тривала відсутність системних ефективних заходів щодо протидії нелегальному виробництву та продажам пального з боку влади та відсутність ефективних інструментів контролю за відповідністю фактичних та документальних обсягів пального в місцях виробництва, зберігання та продажів.

Аналіз досвіду європейських та інших країн свідчить, що країни ЄС у боротьбі за прозорий ринок та викорінення нелегального сегменту рухалися шляхом запровадження ефективних регуляцій (контроль за обігом пального, посилення адміністрування, введення ліцензування, фінансові гарантії, ідентифікації промислових споживачів).

В України виходом з кризової ситуації на нафтогазовому ринку буде запровадження комплексних заходів ефективного адміністрування обігу пального та місць виробництва, зберігання та торгівлі пальним, передбачених Законом № 2628 від 23.11.18р., зокрема:

введення з 1 липня 2019 ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним,

запуск модернізованої СЕАРП з обліком пального за кожним акцизним складом, де воно перебуває;

запуск нової системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на акцизних складах з використанням сучасних засобів вимірювальної техніки (витратомірів та рівнемірів);

посилення відповідальності за нелегальні операції з пальним.

Закон № 2628 був прийнятий у листопаді 2018 року, а вступає в дію з 1 липня 2019 року, для того, щоб надати бізнесу 7 місяців для підготовки до новацій. Кожен з перелічених в законі інструментів є складовою частиною побудови прозорого ринку нафтопродуктів та публічності його учасників.

Так, через механізм ліцензування повинна відбутися перевірка законності та безпечності роботи місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також їх прозора та публічна ідентифікація для споживачів та суспільства. Умови отримання ліцензій передбачають невелику вартість ліцензій, яка не вплине на собівартість пального, та надання декількох документів, що підтверджують законність та безпечність роботи об’єкту, де виробляється, зберігається або продається пальне, без наявності яких об’єкти працювати не мають права. Річна вартість складає для місця виробництва та зберігання — 780 грн., роздрібної торгівлі — 2000 грн., оптової торгівлі з нафтобаз — 5000 грн., оптової торгівлі без — 10000 грн. Документами, що потрібно надати є документ на землю з будь-яким цільовим призначенням, акт вводу в експлуатацію або документ на право власності, якщо він виданий до 2014 року та дозвіл на експлуатацію об’єкта підвищеної небезпеки. Ці документі підтверджують, що об’єкт побудований з дотримання будівельних норм та відповідає правилам безпеки, адже пальне є вибухопожежонебезпечним товаром. При цьому, необхідність мати такі документи передбачена законодавством, як для виробників та продавців пального, так і для промислових споживачів, які купують, зберігають та використовують пальне для власних потреб. Тож, усі хто побудував та експлуатує такі об’єкти з дотриманням будівельних та безпекових норм, маючи передбачені законодавством документи, без перешкод отримають ліцензії та будуть автоматично включені в публічний перелік ліцензіатів та місць виробництва/зберігання/оптової та роздрібної торгівлі пальним на сайті ДФС. Для тих, хто не мав таких документів був час (7 місяців) щоб їх оформити. За діяльність без ліцензій передбаченні чималі штрафи, як превентивна міра (за місце виробництва пального — 1 млн. грн., оптової торгівлі або зберігання пального — 500 тис. грн., роздрібної торгівлі— 250 тис. грн.).

Наступною складовою побудови прозорого ринку є запровадження модернізованої СЕАРП, яка на відміну від діючої з 2016 року СЕАРП, передбачає ведення автоматичного обліку обсягів пального за кожним акцизним складом стаціонарним (НПЗ, нафтобази, АЗС та ін., де знаходиться пальне) та акцизним складом пересувним (транспортні засоби, що переміщують пальне по країні). В модернізованій СЕАРП повинні зареєструватися діючі платники акцизного податку та нові, якими є великі промислові споживачі пального, та компанії, що зберігають пальне інших суб’єктів господарювання. Нові платники — промислові споживачі перед початком роботи в СЕАРП зареєструють без сплати акцизного податку обсяги залишків пального, що утворяться у них станом на 1 липня 2019 р. Така норма передбачена Постановою КМУ від 24.04.19 № 408.

Облік пального в СЕАРП забезпечується шляхом реєстрації заявок на поповнення обсягів пального, з яких сплачено акцизний податок та реєстрації акцизних накладних перед фізичним відпуском пального з акцизного складу. В акцизних накладних, зокрема зазнаватиметься, з якого на який акцизний склад переміщується пальне, та в якому транспортному засобі. Також в акцизних накладних ідентифікуватимуться кінцеві споживачі — суб’єкти господарювання, що дозволить рахувати обсяги придбання пального та перевіряти дійсні потреби у споживанні (наявність транспортних засобів, обладнання для роботи яких придбається пальне.)

Крім того, транспортні засоби, що переміщують пальне, зазначені в акцизних накладних, автоматично включатимуться в публічний перелік на сайті ДФС, що дозволятиме легко перевіряти, чи легально переміщується пальне в транспортних засобах по країні. За продаж, зберігання та переміщення необлікованого пального на незареєстрованих акцизних складах, таке пальне обладнання та транспортні засоби контролюючі органи матимуть право арештовувати та через суд вилучити в дохід держави.

Заключним елементом комплексних засобів забезпечення прозорого ринку є запровадження нової системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на стаціонарних акцизних складах. Для цього поетапно встановлюватимуться рівнеміри на резервуари, розташовані на акцизних складах, та витратоміри — лічильники на місцях відпуску пального наливом з акцизних складів. Такі вимірювальні засоби потрібно встановити на акцизних складах, з загальною місткістю резервуарів, що перевищує 20 тис. м. куб. — з 01.07.19р., що перевищує 1 тис. м. куб, але не перевищує 20 тис. м. куб. — з 01.10.19р., що не перевищує 1 тис. м. куб. та акцизних складах, що є нафтопереробними заводами — з 01.01.20р.

Показники рівнемірів та витратомірів щодо фактичних обсягів отриманого та відпущеного пального, а також залишків пального на початок і кінець звітної доби щоденно передаватимуться в ДФС. Починаючи з 1 липня 2019 р. до дати встановлення рівнемірів та витратомірів в ДФС передаватиметься інформація про фактичний обіг та залишки пального, визначений за допомогою наявних засобів вимірювання на акцизних складах
(рулетка, метрошток, портативні рівнеміри — аналізатори, міри повної місткості).

Наявність трьох зазначених механізмів контролю дозволить:

ідентифікувати та перевірити легальність та безпечність роботи місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, забезпечити публічність таких місць та суб’єктів господарювання, що виробляють, зберігають та продають пальне;

автоматично співставляти по кожному акцизному складу показники СЕАРП (обсяги пального, з якого сплачено акцизний податок) з показниками системи контролю за фактичним обігом та залишками пального (показниками рівнемірів та витратомірів), що дозволить автоматично виявляти необліковані обсяги пального, з яких не сплачено податки;

підвищити рівень надходжень до державного та місцевих бюджетів на рівні 10 млрд. грн. в рік, які можна спрямувати на створення в країні стратегічно важливих мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів для уникнення криз під час надзвичайних періодів, а також на розвиток інфраструктури населених пунктів.

У разі незапровадження зазначених механізмів, нелегальний та небезпечний сегмент ринку продовжить стрімке зростання, зменшаться надходження до бюджетів, заглибиться криза спотвореної конкуренції, ринок України значно втратить свою інвестиційну привабливість, що збільшить ризик виходу з України компаній з міжнародним капіталом, Україна зазнає іміджевих втрат, а головне — збільшаться ризики для безпеки здоров’я та життя громадян країни та цілісності інфраструктури.

Нафтогазова асоціація України виступає за впровадження з 1 липня 2019 року вище зазначених посилених заходів контролю та адміністрування обігу пального в країні та вважає неприпустимим відтермінування або відміну цих кроків критично важливих для ринку та економіки країни в цілому, які наближують країну до цивілізованого співтовариства ЄС.

додайте свій коментар