Реформа системи контролю за обігом нафтопродуктів відповідає інтересам держави, споживачів та паливного ринку
Запровадження ліцензування виробництва, торгівлі та зберігання пального дозволить скоротити обсяги тіньового ринку нафтопродуктів, забезпечити збільшення податкових надходжень до державного бюджету та захистити споживачів від фальсифікату. Також це сприятиме підвищенню якості конкуренції на ринку нафтопродуктів.
Про це заявили учасники прес-конференції, яка відбулась 28 травня 2019 року прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини».
23 листопада 2018 року Верховна Рада прийняла Закон № 2628, який передбачує наступний комплекс заходів щодо посилення контролю за обігом нафтопродуктів:
- Введення з 1 липня 2019 ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;
- Модернізацію системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) з обліком пального на кожному акцизному складі;
- Запуск нової системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на акцизних складах з використанням сучасних засобів вимірювальної техніки (витратомірів та рівнемірів).
- Посилення відповідальності за нелегальні операції з пальним.
«Нові правила не є українським ноу-хау, це адаптована європейська практика. Якщо країна хоче наповнювати державний бюджет, забезпечити громадян якісним пальним та гарантувати безпеку на заправних станціях та нафтопродуктозберігаючих об’єктах —— іншого шляху немає», — заявила президент Нафтогазової Асоціації України Неля Привалова. Вона нагадала нещодавній вибух скрапленого газу у Кропівницькому, який виник внаслідок функціонування нелегальної АГЗС та фактично незаконного пункту з перевантаження газу.
Учасники заходу підкреслили, що запропонований механізм ліцензування — це просто перевірка законності та безпечності роботи місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також їх прозора та публічна ідентифікація для суспільства.
«Для отримання ліцензії не потрібні ніякі нові документи. Це документ на землю, акт вводу в експлуатацію або документ на право власності, та дозвіл на експлуатацію об’єкта підвищеної небезпеки. Для тих, хто не мав таких документів, був додатковий час (сім місяців) щоб їх оформити», — підкреслила Н.Привалова.
Директор з комерційних питань ПАТ «Укргазвидобування» Сергій Федоренко заявив, що необхідність посилення контролю за обігом нафтопродуктів не викликає сумнівів, адже компанія відчуває масові випадки торгівлі фальсифікатом та наявність масових готівкових розрахунків серед промислових споживачів пального, зокрема в аграрному секторі.
«Кожного місяця у невідомому напрямку зникає 40 тис. тон газового конденсату, який цілком легально продають невеликі видобувники. А потім на ринку, як правило за готівку, з’являється пальне невідомого походження, з яким ми, державна компанія, не можемо конкурувати», — розказав С.Федоренко.
Топ-менеджер «Укргазвидобування» додав, що як у будь-який новій справі при отриманні ліцензій та обладнанні нафтобаз та виробництв рівнемірами та лічильниками виникають запитання, але «їх потрібно вирішувати, розмовляти з податковою, а не просто відмінити дану ініціативу чи перенести на рік чи два».
Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн відмітив особливість вітчизняного бізнесу відкладати все на останок, у звязку з чим сьогодні лунають заклики відтермінувати, а фактично відмінити реформу.
«Всі вимагають реформ, але усі їх бояться. Ця реформа, як й електронне адміністрування ПДВ, акцизу, або контроль за цільовим призначенням авіагасу пройде швидко та непомітно для тих, хто працює у правовому полі», — заявив експерт.
За його словами, реформа не загрожує ані стабільності ринку, ані інтересам споживачів.
Учасники заходу нагадали, що наразі в Україні з порушеннями працюють щонайменше 1500 заправок та невизначена кількість складів нафтопродуктів. Обсяг реалізації палива через нелегальні заправні пункти сягає 40 тис. т. Тіньовий ринок, зокрема в сегменті ДТ становить 20%, а зрідженого газу — 30-50% в залежності від регіону. Прогнозні втрати державного і місцевих бюджетів в 2018 році склали близько 10 млрд. грн.
