«В України є потенціал для зниження і ризики для підвищення цін на паливо»

Середа, 26 Лют 2020

«В України є потенціал для зниження і ризики для підвищення цін на паливо»

Неля ПРИВАЛОВА, президент Нафтогазової Асоціації України

 

Рік тому в Україні налічувалося близько 1500 заправних станцій, які працювали з грубим порушенням чинного законодавства. На сьогодні таких зафіксовано трохи більше як два десятки. Що дало такий результат?

Справді в Україні набула критичних обсягів нелегальна торгівля пальним через нелегальні АЗС, котрі працювали без реєстрації суб’єктів господарювання, не дотримувалися правил будівництва, не сплачували податків, не оформлювали найманих працівників, не мали касових апаратів. Я вже мовчу про ситуації з порушенням правил техніки безпеки — коли такі станції просто вибухали. Тіньові гравці спотворили конкуренцію на ринку. Ринок фактично не розвивався. Загалом від такого тіньового бізнесу держава недоотримувала близько 10 млрд гривень до бюджетів усіх рівнів. Нафтогазова асоціація України, запозичивши європейський досвід, створила і презентувала інтерактивну карту (https://perevirazs.info), на якій позначали об’єкти роздрібної торгівлі пальним, що працюють з грубими порушеннями законодавства. Її наповнювали небайдужі громадяни, журналісти, експерти ринку, ініціативні групи. Цей публічний ресурс дозволив проінформувати суспільство і органи влади про масштаби нелегальної торгівлі пальним і місця їх розташування в розрізі регіонів.

Для забезпечення споживачів якісним пальним за кращою ціною ринок повинен бути вільним і конкурентним без штучних обмежень та перешкод

Тобто розпочали із самих «низів»?

Не зовсім так. Ми діяли системно і комплексно. Паралельно ми ініціювали реформу адміністрування паливного ринку. Вона полягала в запровадженні ліцензування діяльності з виробництва, зберігання, оптових і роздрібних продажів пального, модернізації існуючої раніше системи електронного адміністрування реалізації пального та запровадженні абсолютно нової системи контролю фактичного обігу і залишків пального на НПЗ, нафтобазах, АСЗ та у великих промислових споживачів пального. Крім цього, було введено контроль цільового використання авіаційного пального і нові санкції (штрафи, арешт, конфіскацію) для нелегалів.

Ці реформи дали законодавче підґрунтя для того, щоб контролюючі і правоохоронні органи влади мали потужний законодавчий інструмент боротьби з нелегальним сегментом паливного ринку.

Масштабні за кількістю перевірки правоохоронними та контролюючими відомствами розпочалися після того, як Президент і Прем’єр-міністр наприкінці грудня надали доручення щодо ліквідації тіньового сег¬мента паливного ринку. Після цього на базі всіх облдержадміністрацій було створено міжвідомчі робочі групи, до складу яких включили представників правоохоронних і контролюючих органів влади, а також представників Нафтогазової асоціації України.

Чи був опір?

Усі АЗС, які позначені на карті, перевірили контролюючі і правоохоронні органи. В результаті частину нелегальних АЗС демонтували правоохоронні органи, частина сама пішла з ринку. Зараз на карті маємо ще 23 об’єкти, які потребують перевірки. Також було виявлено АЗС, які отримали ліцензії, але є підозра, що це зроблено шляхом підробки дозвільних документів. Тому такі об’єкти ідентифіковані і розпочалися перевірки на наявність у них справжніх документів, що дають право на отримання ліцензій. Після встановлення фактів фальсифікацій їх ліцензії повинні бути анульовані та застосовані санкції. Як бачимо, на сьогодні маємо перші позитивні результати.

Київська, Дніпропетровська, Івано-Франків¬ська, Львівська області виявилися в лідерах за кількістю нелегальних АЗС, але ці області також стали лідерами і по кіль¬кості демонтованих таких АЗС

Чи продовжуватимете таку діяльність?

Безумовно. Ми щотижня моніторимо ситуацію в регіонах, надаємо зворотний зв’язок до Кабміну, контролюючих і правоохоронних органів влади. Зазначу, що багато учасників тіньового ринку закрилося, бо вони не мали ліцензій, а зараз чекають, що хвиля мине, і вони знову налагодять роботу. Проте ми продовжимо стежити за ситуацією й інформувати органи влади про динаміку боротьби з нелегальним сегментом на нафтогазовому ринку. Також спостерігаємо за притягненням до відповідальності міні НПЗ, які виготовляють пальне із сировини невідомого походження і продають у вигляді різних фракцій без сплати акцизного податку.

«Укртатнафта», «Укргазвидобування» і «Укрнафта» подали спільну заяву в МЕРТ про необхідність введення мита на імпорт дизпалива і зрідженого газу з РФ. Яка позиція Асоціації щодо можливого введення мита?

Асоціація аналізувала цю ініціативу, і ми вважаємо, що запровадження такого мита призведе до підвищення роздрібних цін для кінцевих споживачів. Окрім того, це додаткове навантаження на економіку України — за нашими розрахунками воно становитиме щонайменше 11 млрд гривень на рік.

Країна вже має досвід запровадження мит на імпорт пального. Мита були введені на імпорт пального з одного джерела, проте ціни підняли всі без винятку постачальники. Нагадаю, що минулого літа були введені мита на постачання дизелю і СУГ по трубопроводу, після чого підняли ціни усі іноземні постачальники, а потім і національні виробники, які не мали жодного відношення до трубопроводу.

Ми впевнені, що для забезпечення споживачів якісним пальним за кращою ціною ринок повинен бути вільним і конкурентним без штучних обмежень і перешкод. Що стосується підтримки національних виробників, то цього можна досягти шляхом збалансованого податкового навантаження на різні види моторних палив.

Як оцінює такі ініціативи керівництво держави?

Вище керівництво держави приділяє значну увагу рівню цін на пальне для громадян і не зацікавлене в їх піднятті. Тому така ініціатива йде всупереч позиції держави, оскільки не дозволить утримати ціни на нинішньому рівні. Адже це фінансове навантаження і на пересічного споживача, і на промисловість, і на агрокомплекс, і на перевізників, а також збільшення витрат бюджету на оборону, поліцію, аварійно-рятувальні та інші служби. Враховуючи, що вартість пального значною мірою впливає на вартість товарів і послуг, це може викликати ланцюгову реакцію і як наслідок — збільшення інфляції.

Які негативні ринкові чинники, що перешкоджають подальшому падінню роздрібних цін на нафтопродукти, ви спостерігаєте?

Тут ціла низка чинників. Приміром, той же розмір акцизу, який зафіксований у євро і на який впливає курс гривні. Інший чинник — світові ціни на нафту. Також важливим є вартість логістичних витрат залежно від джерела постачання. Серед чинників можна назвати і вартість еквайрингу, який сплачується при продажах пального на АЗС, коли покупці розраховуються за допомогою платіжних карток. Обсяг безготівкових розрахунків за пальне через мережі АЗС за останні 10 років суттєво збільшився, легальні мережі АЗС загалом підтримують позицію держави щодо переведення готівкових розрахунків у безготівкові. Вони облаштували всі АЗС платіжними терміналами і надають повний сервіс для клієнтів. Але вартість, яку вони сплачують за цю послугу, є занадто великою, і вона збільшує ціни для споживачів. В Україні вартість такої послуги вдвічі, а то й утричі перевищує європейський рівень. Для вирішення цього питання ми пропонували використати досвід Європи і на законодавчому рівні встановити максимальну межу вартості еквайрингу, який може бути застосований в Україні. А це могло би бути джерелом для зниження вартості пального в роздрібних мережах.

І яке рішення прийняли після порушення цього питання?

Це питання стоїть доволі гостро не тільки для паливного ринку, а й для інших роздрібних ринків. Ми порушували його на зустрічі з Президентом, Прем’єр-міністром, міністром економіки. Нам пообіцяли сформувати власне бачення, як можна вирішити цю проблему. Тому потенціал для зниження цін на паливо в України є.

На якій роботі фокусуватиметься Асоціація у 2020 р.?

Продовжимо відстежувати динаміку обсягу тіньового сегмента і боротьбу органів влади зі схемами на паливному ринку, що використовують для мінімізації сплати ПДВ.

Також сприятимемо організації в державі контролю якості пального для кінцевого споживача, адже в останні роки контроль за тим, що продають споживачеві, практично відсутній. Асоціація запропонувала свою модель контролю якості палива, на кшталт, як це працює в Європі. Ця комбінована модель передбачає проведення лабораторних досліджень не тільки з боку державного органу, а із залученням акредитованих лабораторій, які перебувають у державній або приватній власності. Така модель діє в інших країнах, і вона, на наше переконання, могла б працювати і в Україні. З урахуванням того, що більшість легальних гравців нафтогазового ринку має такі акредитовані лабораторії, вони могли б на платній основі надавати послуги і органам влади та контролю. Окрім того, в цьому році ми плануємо розробити концепцію ефективних регуляцій з будівництва, реконструкції й експлуатації паливної інфраструктури, оскільки нині діючі стандарти є дещо застарілими.

Не боїтеся змагатися з потужними гравцями тіньового ринку?

Публічність і прозорість — ось найкращий захист, який зменшує такі ризики.

Розмову вела

Марія ДАНЮК

додайте свій коментар