Еквайринг не повинен перевищувати 1%
Нещодавно Нафтогазова Асоціація України (НАУ) привернула увагу Президента України Володимира Зеленського, Голови офісу Президента та Офісу простих рішень до проблематики надвисоких витрат у вигляді еквайрингу. Президент НАУ Привалова Неля закликала підтримати вирішення питання щодо зменшення витрат на банківський еквайринг шляхом законодавчого встановлення граничної межі вартості цих послуг при здійсненні розрахунків платіжними картками.
Пані Привалова повідомила, що протягом останніх десяти років Національний Банк України активно працював над збільшенням частки безготівкових розрахунків. Зі свого боку рітейлери до останнього часу активно підтримували розвиток безготівкових розрахунків в Україні тісно співпрацюючи із банками та платіжними системами. Ця робота дала свої плоди і частка безготівкових розрахунків дуже істотно зросла. Зокрема, в секторі АЗС за останні 10 років частка безготівкових продажів за допомогою банківських карток в структурі всієї реалізації пального фізичним особам виросла із 2%-3% (дані за 2009 рік коливаються в залежності від компанії) до 30%-40% (у 2019р.). Фактично, частка безготівкових продажів зросла в 14 разів.
Разом із ростом частки безготівкових розрахунків, в усіх рітейлерів витрати на еквайринг також стрімко зростали із орієнтовних 500 грн. на 1 АЗС в місяць в середньому за 2009 рік до 22 200 грн. на 1 АЗС в місяць в середньому за 2019 рік та до 30 000 грн. на 1 АЗС за 2020р. На сьогодні витрати на еквайринг більш ніж в десять разів перевищують витрати на інкасацію, які сьогодні складають в середньому 1 500 грн. на 1 АЗС в місяць. Фактично витрати на еквайринг складають близько 10% від загальних витрат на утримання АЗС. Незважаючи на більш ніж десятикратний ріст обсягів еквайрингу протягом останніх десяти років, банківські тарифи еквайрингу за цей же період часу залишаються приблизно на тому ж рівні 1,6%-1.7%, із тенденцією до зростання протягом останніх двох-трьох років. Для рітейлерів послуга з розрахунку банківськими платіжними картками із статусу додаткової престижної послуги із мінімальними витратами та оборотами перетворилась на значну неконтрольовану статтю витрат абсолютно неспівмірну із витратами на інкасацію, яка є альтернативою до еквайрингу.
Подальший неконтрольований ріст витрат на еквайринг створюватиме значну загрозу для подальшого росту частки безготівкових розрахунків в Україні. Адже рітейлери з метою стримування росту витрат будуть змушені згортати усі свої програми зі стимулювання безготівкових розрахунків і навпаки будуть стимулювати реалізацію за готівку (додаткові знижки, пріоритетне обслуговування тощо). Наскільки нам відомо, основні платіжні системи усвідомлюють ці проблеми та загрози і розуміють, що для подальшого розвитку безготівкових розрахунків вкрай потрібно переглядати тарифи інтерчейндж, бо саме вони не дають можливості банкам зменшувати тарифи еквайрингу. Найбільші платіжні системи позитивно налаштовані на зниження відповідних комісій, проте через жорстку конкурентну боротьбу не готові першими ініціювати цей процес.
Президент НАУ також зазначила, що в багатьох розвинутих країнах світу вже давно запроваджені різні форми регулювання тарифів інтерчейнджу чи еквайрингу. Зокрема в деяких країнах таке регулювання здійснюється через інструменти регулювання центральних банків або через встановлення на законодавчому рівні максимальних ставок. Наприклад, у Канаді регулювання ставок інтерчейнджу здійснюється через встановлення центральним банком рекомендованих ставок інтерчендж. В ЄС на законодавчому рівні запроваджені максимальні ставки еквайрингу на рівні 0,5%.
Очевидним є той факт, що підходи до стимулювання розвитку та регулювання безготівкових розрахунків, які застосовувались на початкових етапах розвитку (коли частка таких розрахунків складала лише 2-3%) і на сьогоднішньому етапі мають бути кардинально різними.
Пані Привалова вважає, що розмір міжбанківської комісії (інтерчейндж), має бути максимально приближеним до розмірів, встановлених в країнах ЄС, загальний розмір комісійної винагороди за послуги еквайрингу не повинен перевищувати 0,7%-1%.
«З метою зменшення надмірного навантаження на бізнес, та зниження вартості пального для споживачів Нафтогазова Асоціація закликає підтримати роздрібну галузь у даному питанні, та встановити на законодавчому рівні максимальний розмір вартості еквайрингу на рівні не більше 1% з подальшим поступовим зниженням.», — підсумувала президент НАУ.
В НАУ переконані, спільними зусиллями, ми зможемо знайти рішення , яке буде задовольняти усі зацікавлені сторони та дозволить продовжити успішний розвиток та подальше збільшення частки безготівкових розрахунків в Україні.
