Позиція НАУ щодо державного регулювання цін на пальне

Четвер, 13 Тра 2021

Позиція НАУ щодо державного регулювання цін на пальне

Позиція НАУ щодо державного регулювання цін на пальне

Нафтогазова Асоціація України (НАУ) звернула увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що проект постанови № 1236 про встановлення граничної надбавки на бензин та дизельне паливо спровокує дефіцит пального в країні та створить умови для посилення позицій «тіньових» АЗС. Про це йдеться у офіційному листі асоціації від 13 травня 2021 року . У звернені НАУ також закликала Прем’єра та Мінеконом до проведення попереднього широкого обговорення ініціатив з державного регулювання цін на пальне з учасниками ринку та профільними асоціаціями.

На сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236». Проектом постанови передбачається запровадження тимчасового державного регулювання цін на бензин А-92, А-95 і дизельне паливо, що реалізуються через мережу автозаправних станцій, шляхом встановлення граничної торгівельної надбавки. Враховуючи запропоновані механізми державного цінового регулювання та поточну ситуацію, яка склалася на ринку нафтопродуктів, вважаємо, що зазначені ініціативи є неприйнятними і не можуть бути впровадженні з наступних мотивів.

1. Порушення принципів конкуренції на ринку

Ситуація на ринку нафтопродуктів демонструє, що існує велика кількість операторів і широкий діапазон цін на нафтопродукти, а споживачі можуть вільно обирати продавця та продукцію, що відповідає їхнім купівельним можливостям. Механізми застосування граничних торгівельних надбавок на нафтопродукти фактично ставлять всіх операторів ринку в єдиний ціновий коридор. За таких умов оператори вимушено будуть застосовувати максимальну націнку і підтримувати однаковий рівень цін, що суттєво обмежить рівень конкуренції на ринку. Таке регулювання методом цінових надбавок суперечить вимогам ст. 4. Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно з якою «суб’єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію».

Також, проект постанови КМУ обмежує конкуренцію та дискримінує роздрібних гравців ринку пального, міжнародних інвесторів, які не є вертикально інтегрованими компаніями в Україні. Вони опиняться в невигідному становищі у порівнянні з компаніями які мають доступ і контроль повного ланцюжка створення вартості через відсутність впливу на оптову надбавку. Це знищить конкуренцію на українському ринку роздрібної торгівлі пальним.

2. Створення передумов для посилення ринкових позицій «тіньових операторів»

Обмеження цінових надбавок на нафтопродукти суттєво зменшує можливості оператора враховувати швидкозмінні фактори на ринку (закупівельні ціни, логістичні витрати, курси валют) і оперативно реагувати на них зміною цін в об’єктах роздрібної торгівлі. Тому очевидним є ризик збитковості роздрібно-торгівельної діяльності на АЗС та виникнення тенденції, за якої оператори ринку будуть вимушені зупинити/суттєво скоротити роздрібну торгівлю, або перейти в тіньову сферу торгівельної діяльності, що спричинить настання гострого дефіциту нафтопродуктів на легальних АЗС. Враховуючи це, всі переваги отримають «тіньові оператори», які в умовах практичної відсутності конкуренції та гострої затребуваності споживачами роздрібного нафтопродукту, зможуть значно збільшити обсяг незаконних операцій реалізації нафтопродуктів, маніпулювати цінами, продовжувати ухилятися від сплати податків. Таким чином, обсяги оборотів тіньового ринку нафтопродуктів зростуть в рази, при цьому ні державний бюджет не відчує додаткових надходжень акцизного податку, ні кінцеві споживачі не відчують покращення своїх можливостей в придбанні нафтопродуктів.

3. Невідповідність нормативних обмежень реальним ціновим факторам

Запропоновані зміни передбачають, що «ринкова ціна» має базуватися на «спрощених факторах»: 1) середній вартості нафтопродукту за даними міжнародного інформаційного агентства Platts (включаючи митні платежі) та 2) граничному рівні торгівельної надбавки (5-7 грн./л). При цьому не враховано як цілий ряд додаткових факторів, які впливають на визначення ринкової ціни, так і їхню змінність протягом короткого періоду часу, зокрема: премія до показників Platts при закупівлі нафтопродуктів, витрати на транспортування як в Україні, так і за її межами (при імпорті), витрати на перевалку, зберігання, автомобільну логістику до АЗС, контроль якості, сертифікацію, змінність курсів валют, витрати на зберігання та обробку присадок, що є дуже дорогими у випадку преміального палива, вартість заходів з управління безпекою, витрати на оплату праці, капітальні та поточні інвестиції, вартість фінансування закупівель тощо. Зазначені ситуативні фактори не контролюються державним регулюванням, проте щоденно впливають на рівень цін на нафтопродукти. Тому, очевидною є ситуація, коли зазначені витрати не зможуть бути покриті за рахунок встановленого розміру торгівельної надбавки в розмірі 5-7 грн./л. Беручи до уваги сформовані роками правила ціноутворення, які залежать виключно від ринкових обставин, впровадження запропонованого «ручного регулювання цін» фактично може спричинити глобальну кризу ринку, коли стабільність перетвориться в приховані тіньові операції, непрогнозованість ресурсного забезпечення, недоступність нафтопродуктів для кінцевих споживачів, зупинку роботи автозаправних станцій.

Встановлення державного регулювання цін призведе до того, що суб’єкти господарювання паливного ринку не зможуть адаптувати свої ціни до ринкових факторів, які постійно змінюються (вартість нафти, курс валют, ціни на пальне від постачальників). Це призведе до того, що вказані суб’єкти почнуть нести збитки, оскільки не зможуть фінансувати витрати за рахунок прибутку. В результаті, численні суб’єкти господарювання будуть змушені припинити свою діяльність, а десятки тисяч їхніх співробітників втратять робочі місця.

Втрата робочого місця є надзвичайно несприятливим психологічним фактором для людини, що призведе до зниження імунітету та збільшення ризику зараження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

4. Сумнівність економічної обґрунтованості цінових обмежень

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Впровадження запропонованого механізму цінового регулювання викликає сумнів в тому, чи дотримано принцип економічної обґрунтованості такого ціноутворення, враховуючи значний перелік складових витрат оператора, що за ринкових умов впливають на ціноутворення. При цьому, виходячи з умов частини 2 ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку. При наявності такого регулювання не виключено, що дія нових норм цінового регулювання може бути оскаржена/зупинена в судовому порядку на невизначений строк.

5. Суперечність Євроінтеграційним процесам

Відповідно до статті 3 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода), сторони визнають, що принципи вільної ринкової економіки становлять основу для їхніх відносин. Запровадження державного регулювання цін на бензини та дизельне паливо шляхом встановлення граничних рівнів торгівельної надбавки суперечить вказаному положенню Угоди, оскільки спричинить нівелювання ролі ринку як основного регулятора економічних відносин, підвищення адміністративного тиску на бізнес, надмірне втручання держави в економічні процеси. Зазначене обумовить також подальше зниження індексу інвестиційної привабливості України, який, згідно з даними Європейської бізнес асоціації, і без того у другій половині 2020 року зазнав безпрецедентно низького від 2013 року рівня. Адже, як відомо, регульовані державою ринки, в більшості, не є інвестиційно-привабливою сферою.

Крім того, додатковими наслідками цієї постанови стануть:

  • недоінвестування в короткостроковій і середньостроковій перспективі, що призводить до потенційних проблем безпеки або шкоди навколишнього середовища;
  • довгострокова деградація галузі через відсутність довіри інвесторів та нездатність виправдати інвестиції;
  • закриття АЗС, що призводить до зниження конкуренції або навіть меншої доступності палива для кінцевих споживачів;
  • зменшення доходів держави через збитки та зменшення надходжень податків;
  • надзвичайно негативний сигнал для міжнародних інвесторів про абсолютну не прогнозованість регуляторної політики країни, оскільки уряд готовий розгорнути швидкі заходи без відповідних консультацій та ретельного розгляду або належної оцінки впливу.

Рекомендації Уряду:

— провести ретельну оцінку впливу на бізнес із залученням Мінфіну, галузевих експертів, Нафтогазової Асоціації та гравців ринку, які мають світовий досвід роботи як на регульованих, так і на нерегульованих ринках. З точки зору добросовісної конкуренції необхідно забезпечити, щоб будь-яка запропонована постанова врахувала інтереси гравців ринку з різними операційними структурами, що підпадають під одну з 3 категорій: 1.) тільки роздрібні компанії (мають доступ тільки до роздрібної маржі), 2.) Роздрібна торгівля + оптові компанії (мають доступ як до оптової так і роздрібної маржі), 3.) Нафтопереробні заводи + Оптова торгівля + Роздрібні компанії (мають доступ до маржі НПЗ, оптової та роздрібної маржі). Уряду необхідно переглянути проект постанови, щоб не впроваджувати будь-які негайні зміни на ринку, поки не буде переглянута і добре вивчена оцінка впливу на ринок і повний ланцюжок створення вартості;

— у Європейському Союзі багато урядів запровадили гнучкий або дворівневий підхід до акцизного податку як рішення для високого коливання глобального рівня цін на нафтопродуктів, які знаходяться поза контролем гравців ринку. Як це робиться: відповідні Уряди запровадили два рівні акцизного податку, який добре функціонує і не покладає все навантаження на паливних рітейлерів та клієнтів, але гарантує, що кінцева ціна буде знижена самим Урядом. В цьому підході ПДВ базується на % і в часи більш високих витрат на паливо, що зумовлено зростанням цін Клієнти сплачують значно менший податок. Щоб збалансувати цей вплив на користь кінцевих клієнтів 1-го рівня (вищий рівень) акцизного податку діє, коли середня ціна Brent нижче 50 USD / барель у попередньому кварталі. 2-й рівень (нижчий рівень) податку застосовується, коли середня ціна Brent попереднього кварталу перетинає 50 USD / барель;

— приведення комісій еквайрінгу та інтерчендж до рівні ЄС також позитивно вплине на ціни на паливо, оскільки ці витрати сильно впливають на ціни на паливо для кінцевих споживачів.

Нафтогазова Асоціація України закликає Прем’єр-міністр України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, у разі формування ініціатив щодо запровадження державного регулювання цін на нафтопродукти, провести широке обговорення таких ініціатив з учасниками ринку та профільними асоціаціями з метою уникнення ризиків дефіциту нафтопродуктів для споживачів та інших вищезазначених негативних факторів для бізнесу та економіки.

Нафтогазова Асоціація України (НАУ) — галузеве об’єднання, що представляє інтереси найбільших гравців нафтогазового ринку, до складу Асоціації входять 13 найбільших оптових, роздрібних, видобувних, переробних підприємств, що представляють національний, міжнародний, приватний і державний бізнес, серед них: WOG, ОККО, Shell, AMIC України, SOCAR, KLO, Параллель, Glusco, Укргазвидобування, Центрнафтогазпостач, а також оптові постачальники БНК-Україна, АНВІТРЕЙД та ГРАН-ПРІ ОЙЛ.

додайте свій коментар