Нафтогазова Асоціація представила проблематику ринку пального на конференції УРБ з детінізації бізнесу
1 липня 2025 року в Києві відбулася конференція «Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди», організована Українською Радою Бізнесу спільно з Американською торговою палатою (ACC) та Європейською бізнес-асоціацією (EBA) за аналітичної підтримки Економічної експертної платформи.
Учасники заходу – представники влади, правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та експертних центрів – обговорили стан детінізації ключових галузей економіки — зокрема в сегментах підакцизних товарів (алкоголь, пальне, тютюн), ювелірній промисловості, електроніці та побутовій техніці, аграрному секторі, а також у сфері інтернет‑послу. Президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко представив детальний аналіз ринку пального, окресливши проблеми, виклики та реальні масштаби тіньового сегмента в умовах війни.
За його словами, через війну та окупацію частини територій обсяг ринку пального в Україні скоротився з 12 мільйонів тон у 2020 році до 10,6 мільйона тон у 2024 році. Кількість АЗС за цей період зменшилася з 7700 у грудні 2021 року до 6000 у грудні 2024 року.
«Більша частина з них – це АЗС, які зруйновані, захоплені та справді закрились в регіонах активних бойових дій. Проте, на нашу думку, після прийняття закону щодо сплати авансом податку на прибуток значний сегмент заправок пішов в тінь, тобто стали працювати в чорну. Якщо в тебе немає ліцензії, тебе ніхто не бачить», – наголосив Старовойтенко, пояснюючи скорочення офіційних АЗС.
Президент НАУ також навів цифри податкових надходжень: «За 2024 рік сплачено майже 200 мільярдів гривень. Це податки при імпорті (акциз та ПДВ) та операційні податки. І якщо з податками при імпорті все зрозуміло, то якраз сплата операційних податків потребує додаткової уваги».
Ярослав Старовойтенко
Водночас пан Старовойтенко звернув увагу на дисбаланс у податковому навантаженні: середнє податкове навантаження членів асоціації складає 2,5 гривні на літр, тоді як середнє по ринку – лише 1,74 гривні, що свідчить про суттєву частку тіньових операцій.
Виступи учасників конференції
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та голова ТСК з питань економічної безпеки, зайняв жорстку позицію щодо тіньової економіки. Він категорично відкинув пропозиції про пом’якшення податкового режиму щодо ринку пального та наголосив на необхідності перезавантаження ключових відомств:
“У мене великі сподівання на нового очільника БЕБ і на перезавантаження БЕБу. В інше я не вірю”.
Він також підтримав ініціативи щодо підвищення штрафів за нелегальну торгівлю, створення “бібліотеки” зразків тютюнових виробів та створення реєстру дропів.
Ярослав Железняк
Буздиган Павло, керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України підкреслив відкритість до співпраці з бізнесом у боротьбі з корупційними схемами. Він зазначив, що митниця та податкова сфери визначені як одні з пріоритетних для НАБУ, але наголосив, що повноваження інституції – це розслідування топкорупції. Представник НАБУ закликав бізнес активніше звертатися з інформацією про корупційні схеми, гарантуючи можливість конфіденційної співпраці. Він підкреслив важливість системного підходу до боротьби з тіньовою економікою, а не точкових заходів.
Сергій Куюн, директор Консалтингової групи А-95, підтвердив позитивну динаміку детінізації. За його словами, цього року експерти очікують, що податки операційні заправних мереж зростуть за два роки на 70%. Куюн підкреслив ефективність “м’яких” методів тиску, зокрема зазначив про ефективність авансових платежів з податку на прибуток та публічних даних: “Фактично таких результатів вдалося досягти досить м’якими методами. Ми висвітлюємо ці проблеми, ми малюємо ці графіки – і правоохоронці зосереджують свою роботу на аномальних суб’єктах”.
Згідно з дослідженнями фахівців Економічної експертної платформи, втрати бюджету від тіньового обігу підакцизних товарів (алкоголь, паливо, тютюн) за підсумками 2024 року оцінюються на рівні 35-39 мільярдів гривень, що на 20% менше втрат попереднього періоду. Разом з тим було зазначено про позитивні тенденції підвищення рівня заробітних плат та позитивної динаміки сплачених податків практично у всіх досліджуваних секторах економіки. Разом з тим, незважаючи на позитивну динаміку детінізації, ця проблема залишається актуальною, особливо в контексті воєнного часу та потреби в додаткових бюджетних надходженнях для фінансування Збройних Сил України.
Учасники конференції дійшли висновку, що детінізація економіки потребує комплексного підходу, включаючи:
- Перезавантаження ключових відомств – БЕБ, митної та податкової служб;
- Підвищення штрафів за нелегальну торгівлю до економічно відчутних розмірів;
- Створення реєстру дропів та запровадження кримінальної відповідальності для дроповодів;
- Посилення контролю банків за операціями сірого бізнесу;
- Відкриття всіх необхідних реєстрів для громадського контролю;
- Стимулювання споживачів вимагати фіскальні чеки (фіскальні лотереї).
Наступну конференцію з питань детінізації учасники запланували через три місяці для оцінки прогресу в реалізації прийнятих рішень.
Довідково: Нафтогазова Асоціація України — галузеве об’єднання, що представляє інтереси найбільших гравців нафтогазового ринку України. До складу Асоціації входять провідні оптові, роздрібні, видобувні та переробні підприємства національного, міжнародного, приватного і державного секторів: WOG, ОККО, AMIC Україна, SOCAR, KLO, UPG, Orlen, Паралель, Укргазвидобування та Укрнафта. Асоціація активно взаємодіє з органами державної влади, консалтинговими агентствами, експертним середовищем та ЗМІ з метою розвитку законодавства, запровадження європейських стандартів якості та захисту інтересів учасників ринку.
